Праздник сельской общины. Ильинский храмСвято сільської громади. ІЛЛІНСЬКИЙ ХРАМ

    Сто двадцать пятый раз жители не только Ильинки, но и окружающих сел – прихожане одного из старейших, а сейчас и красивейших в Межлиманье храма Пророка Илии отметили свой престольный праздник.Сто  двадцять п’ятий  раз  жителі не лише Іллінки, а й навколишніх сіл – прихожани одного з найстаріших, а нині й найошатніших у Міжлиманні храму Пророка Іллі  відзначили своє храмове свято.

   Его с радостью и гордостью по старым православным канонам отмечали еще в дореволюционные времена, в эпоху коммунистического воинствующего атеизма, во время немецкой оккупации, и в голодные послевоенные годы восстановления. Оно и сейчас остается главным объединяющим праздником для здешней общины, которая сумела сохранить и отстоять свой храм, восстановить и обновить его, сделать родным, и обязательным для каждой семьи от старых до малых.

    Ильинский храм, который ныне стал памятником историко-культурного наследия Украины, возвышается своими куполами в центре Ильинки. Построенный когда-то на верхней точке села графом Ильинским, он остается его сердцем, укрепляя духовные силы людей. Уже потом рядом разместилась сельсовет, рынок, укрепились и развалились колхозы – вся трагическая и героическая история украинского села отразилась и на их земле, в судьбах этих трудолюбивых и певчих мижлиманцев. Выстояли, выжили и с уверенностью смотрят в будущее. А свой храмовый праздник решили отмечать еще и как День родного села Ильинка, которому согласно истории уже исполнилось 202 года.

– Мы дорожим своим храмом, он благословляет на добрые душевные порывы и дела. Среди верующих людей лучше жить, – сказала на празднике Ильинский сельский голова Елена Александровна Дубиненко, которая вместе со всеми начала день второго августа с праздничного богослужения в сельском храме.

    Под пение архиерейского хора вместе с настоятелем Ильинского храма протоиереем Михаилом в этом праздничном богослужении приняли участие также шесть предстоятелей других православных храмов сел Севериновка Ивановского и Белка Раздельнянского, Николаевка Таруринського районов, Фрунзовка Фрунзовского района, соседних Мариновка и Черевичная, где храмы появились не так давно.

    Под церковные колокола после молебны как и положено, все вместе совершили крестный ход. А потом посетили первую детскую площадку. Ее для села построил депутат областного совета Александр Пресман. Площадку торжественно открыли накануне, детвора уже успела оценить великолепные деревянные качели и горки. А теперь еще и освятили – на радость, на добро людям.

– Именно в нашем Ильинском храме я черпаю вдохновение для работы на благо людей, Украина, – сказал, обращаясь к собравшимся С. Пресман.

    При храме работает церковноприходская школа, где дети учатся кроме Закона Божьего, церковному пению, танцам, рукоделию, рисованию, компьютерному делу, русскому, английскому языкам. Всего – до сотни детей приходят сюда четыре раза в неделю. Детский церковный хор под руководством С.А. Чес – один из лучших в округе.

И только, когда отец Михаил по-традиции приглашает всех к праздничному столу, разговоры стихают, вновь сменяясь молитвой с благодарностью Богу за добро и наши успехи, за хлеб и к хлебу, имеющихся на этом общем столе. Огромный и щедрый вышел – каждая семья по традиции поставила на стол свои кулинарные шедевры. Всем землякам и гостям за ним места хватило.

Беречь и укреплять нашу веру православную, воспитывать и обучать детей христианской морали, не искать виновных в наших бедах и проблемах, а самим не словом, а конкретными делами делать жизнь лучше призвал земляков на этом празднике Александр Леонидович Баранов – директор ГП ОХ «Покровское», инициатор, организатор и меценат построенного не так давно дом в соседней Мариновке.

Большим концертом порадовали культработники Ильинского Дома культуры во главе с депутатом райсовета Н.М. Березовской, клубов сел сельсовета. В перерыве между прекрасными номерами художественной самодеятельности взял слово и председатель Ассоциации председателей местных советов района А.А. Гритенко. Он передал поздравления с праздником от районной власти, их Ассоциации, вручив символическую поздравительную телеграмму и подарок Ильинском сельском голове А.А. Дубиненко, благодарность настоятелю Ильинского храма протоиерею отцу Михаилу, а также подарил памятный сувенир – статуэтку Водолея, как искреннее пожелание, чтобы в межлиманцев всегда была вода и достаток в каждом доме, процветания селам.

     Анатолий Анатольевич был на этом празднике отнюдь не гостем, а своим, земляком, которым здесь тоже гордятся. Он родился и вырос в маленькой Ковалевке, закончил Ильинскую школу и Ильинский храм для него и его семьи – родной. Пожелав землякам различных благ, Веры, Надежды и Любви. Гритенко А.А. также выразил благодарность за преданность работе директора клуба села Ковалевка, который восстанавливается и работает после пожаров, И.Г. Додинских вручил символическую медаль «Команды молодости нашей» своему другу В. Малову, с которым стояли когда-то у истоков спортивной славы межлиманных.

Мелодично и пронзительно, вливаясь в сердца, несется над Ильинка песня местных авторов «Храм Ильи» в исполнении детишек из ансамбля «Звездочки». И еще долго после завершения концерта и всей программы Дня родного села слышались песни, которые пели, собравшись прямо на улице добрые соседи и целые семьи. Нет, не зря наши предки оставили нам в наследство такой замечательный праздник, как сельский храм, который поднимает и хранит храмы душ, объединяет их в хорошем порыве, на благо всех нас.

Юлия Дзей

Беляевская районная газета «Южная звезда»


Його з радістю і гордістю за старими православними канонами відзначали ще у дореволюційні часи, у епоху комуністичного войовничого атеїзму, під час німецької окупації, і у голодні післявоєнні роки відбудови. Воно й нині залишається головним об’єднуючим святом для  тутешньої громади, яка зуміла зберегти і відстояти свій храм, відбудувати, і оновити його, зробити рідним, і обов’язковим для кожної родини від старих до малих.

Іллінський храм, який нині став пам’яткою історико-культурної спадщини України, височіє своїми куполами в самому центрі Іллінки. Збудований колись на верхній точці села графом Іллінським, він залишається його серцем, зміцнюючи духовні сили людей. Вже потім поруч  розмістилась сільрада, ринок, укріпились і розвалились колгоспи – вся трагічна і героїчна історія українського села відобразилася і на їх землі, у долях  цих  працьовитих і співочих міжлиманців. Вистояли, вижили і з впевненістю дивляться в майбутнє. А своє храмове свято вирішили святкувати ще й як День рідного села Іллінка, якому згідно історії вже виповнилося 202 роки.

–        Ми дорожимо своїм храмом, він благословляє на добрі душевні пориви і діла. Серед віруючих людей краще жити, – сказала на святі Іллінський сільський голова Олена Олександрівна Дубіненко, яка  разом з усіма  почала день другого серпня з святкового богослужіння у сільському храмі.

Під  спів архієрейського хору разом з настоятелем Іллінського храму  протоієреєм Михайлом у цьому святковому богослужінні взяли участь також шість настоятелів інших  православних храмів сіл Северинівка Іванівського та Бєлка Роздільнянського, Миколаївка Таруринського районів, Фрунзовка Фрунзівського району, сусідніх Маринівка та Черевичне, де храми з’явились не так давно.

Під церковні дзвони після молебні як і належить, усі разом здійснили хресний хід. А потім відвідали перший дитячий майданчик. Його для села збудував депутат обласної ради Олександр Пресман. Майданчик урочисто відкрили напередодні, дітвора вже встигла оцінити чудові дерев’яні гойдалки та гірки. А тепер ще й освятили – на радість, на добро людям.

– Саме у нашому Іллінському храмі я черпаю натхнення для роботи на благо людей, України, – сказав, звертаючись до зібрання О.С. Пресман.

При храмі працює церковноприходська школа, де діти навчаються крім Закону Божого, церковному співу, танцям, рукоділлю, малюванню, комп’ютерній справі, російській, англійській мовам. Загалом – до сотні дітей приходять сюди чотири рази на тиждень. Дитячий церковний хор під керівництвом С.А. Чос – один з кращих в окрузі.

І тільки, коли отець Михайло по-традиції запрошує усіх до святкового столу, розмови вщухають, знов змінюючись молитвою з вдячністю Богу за добро і наші успіхи, за хліб і до хліба, що мають на цьому спільному столі. Величезний і щедрий він вийшов – кожна родина за традицією поставила на стіл свої кулінарні шедеври. Усім землякам і гостям за ним місця вистачило.

Берегти і зміцнювати нашу віру православну, виховувати і навчати дітей християнській моралі, не шукати винних у наших негараздах і проблемах, а самим не словом, а конкретними ділами  робити  життя кращим закликав земляків на цім святі Олександр Леонідович Баранов – директор ДП ДГ «Покровське», ініціатор, організатор і меценат збудованого не так давно храма в сусідній Маринівці.

Великим концертом порадували культпрацівники Іллінського Будинку культури на чолі з депутатом райради Н.М. Березовською, клубів сіл сільради. У перерві між  чудовими номерами художньої самодіяльності взяв слово й голова Асоціації голів місцевих рад району А.А. Гритенко. Він передав вітання зі святом від районної влади, їх Асоціації, вручивши символічну вітальну телеграму та подарунок Іллінському сільському голові О.О. Дубіненко, подяку настоятелю Іллінського храму протоієрею отцю Михайлу, а також подарував пам’ятний сувенір – статуетку водолія, як щире побажання, щоб у міжлиманців завжди була вода і достаток в кожному домі, процвітання  селам.

Анатолій Анатолійович був на цьому святі аж ніяк не гостем, а своїм, земляком, яким тут теж пишаються. Він народився і виріс у маленькій Ковалівці, закінчив Іллінську школу і Іллінський храм для нього і його родини – рідний. Побажавши землякам  різних гараздів, Віри, Надії й Любові. Гритенко А.А. також  висловив подяку за відданість роботі директора клубу села Ковалівка, який відновлюється і працює після пожеж І.Г. Додінській, вручив символічну медаль «Команди молодості нашої» своєму другу В.М. Малову, з яким стояли колись біля джерел спортивної слави Міжлимання.

Мелодійно й пронизливо, вливаючись у серця, лине над Іллінкою пісня місцевих авторів «Храм Іллі» у виконанні  діточок з ансамблю «Зірочки». І ще довго після завершення  концерту і  усієї програми Дня рідного села чулись пісні, що співали, зібравшись просто на вулиці добрі сусіди та цілі родини. Ні, не дарма наші пращури залишили нам у спадок таке чудове свято, як сільський храм, яке підносить і береже храми душ, єднає їх у доброму пориві, на благо усіх нас.

Юлія ДЗЕЙ

біляївська районна газета «Південна зоря»

Читайте також